Поезія – легка, як
вітер,
Як сонце –
тепла,
Як зоря –
ясна,
Як думка –
швидка
І як мрія –
чиста.
Вона приходить, як
весна,
Заквітчана красою
Та росою вмита,
В ній філософський
дух літа.
Ступи назустріч їй
Свою відкрий ти
душу,
До неї чистим
серцем пригорнись.
Вмить зрозумієш,
Що тебе бентежить
І як у світі далі
жить.
Вона відкриє твої
очі
Вона навчить
сміятись і любить,
Творити будеш
зранку і до ночі
Душа
без неї вже не зможе жить.
Комментариев нет:
Отправить комментарий