Вічній пам’яті матері

Мамо рідна, мила та кохана

Багато літ нема тебе зі мною .

Все в спогадах любов твоя жадана ,

Думками завжди я з тобою.

Тобі найкращі квіти малювали,

Читали вірші та пісні співали.

Твої малечі так тебе любили,

А в спогадах лише боготворили.

Матусю, ти ночей недосипапала,

Коли малятко у колиску сповивала,

Варила кашку,  прала пелюшки,

Ми виросли, злетіли, мов пташки...

Завжди ми з радістю верталися додому,

На нас чекали ніжність та любов,

Як важко в хаті буть одному

Від страху завмирає в жилах кров.

Ми молоді, того не розуміли,

Як серце рветься, ділиться навпіл.

Як сльози бігли та душа раділа,

Листа  читала... Поклала знов на стіл...

Пройшли літа, тебе давно немає,

Але душа твоя навік жива.

Любов твоя донині зігріває,

Ти моє  Сонце, в мене ти одна.