Блискає, гримить, палає,
То не стихія, то війна,
А стомлений народ давно чекає,
Коли прийде свята
весна.
Зруйновані міста
І винищені села,
Лиш попіл, згарища…
І плаче сирота.
Немає батька в нього,
Немає неньки,
Ані сестри, ні брата …
Забрала всіх війна.
І скільки сирот тих
По світі залишилось
Про теє знає
Бог лише один.
