Рідна моя, мила, найдорожча ненько,
Для тебе вклонитися хочу низенько
За тепло і ніжність,
недоспані ночі
За руки ласкаві і
сяючі очі.
За посмішку щиру, привітну, лукаву
За те, що в долоні
голівку русяву,
Як у дитинстві тобі
покладу
Допитливий погляд не
відведу.
Так хочеться мудру почути пораду
Життя промайнуло,
лишилось позаду.
Залишились спогади,
душу ятрять
Що ж буде попереду?
Хочеться знать.
Для мами ми діти, які б ми не були,
А серденько мліє: «
Як би ж не забули
Клопоту у діток тепер
так багато
Своє в них життя,
свої тепер свята».
Діти ростуть, а мати старіє
За діток все думає,
внуків жаліє:
«Нехай же в житті їм
усе удається,
Хай сонечко світить і
доля сміється.
Нехай їм здоров’я Господь посилає,
Хай нива колоситься
гарним врожаєм,
Хай квітнуть сади і
птахи співають,
Бережи їх Боже, хай
горя не знають».
8.03.2013р.
Комментариев нет:
Отправить комментарий