Відстогнала, відплакала, відболіла
Стомлена від ран моя земля
Відкричала, обімліла, оніміла
Старенька мати край села.
Відгриміли, відлунали канонади
Вже замовкли танки й літаки
Розбираються останні барикади
По кутках уже не плачуть дітлахи.
З рідної землі прогнали німця
Не топтати неньки чобітьми
Наливаймо браття аж по вінця,
Бо залишились ми все таки людьми.
Із усього пережитого до нині
Не озвіріли, не очерствіли в нас серця
Ми присягнулися на вірність Батьківщині
За визволення бились до кінця.
Не залишимо в біді ми Батьківщину
Піднімемо із страшних руїн
Відбудуємо свою ми Україну
Для дітей, для нових поколінь.
65 років з того дня минає
Своїх героїв пам’ятаємо завжди
Живих нехай Господь оберігає
Померлим вічна слава на віки.
24.10.2009р.
Комментариев нет:
Отправить комментарий